Адвокатское Агентство, адвокат Харьков, юрист Харьков

Новости

Відповідальність за аліментну заборгованість

Радник ЮФ INPRAXI Оксана Духовна проаналізувала нещодавні зміни щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів

Аналитика правоприменения

Не минуло й півроку, як сімейне законодавство України ознаменувалося новими серйозними змінами, що стосуються посилення відповідальності за аліментну заборгованість. Так, ще в липні 2017 року Сімейний кодекс України розпочав життя під девізом «Аліменти — власність дитини», було збільшено мінімальний розмір аліментів, надано право вибору способу стягнення, спрощено судовий процес зі стягнення аліментів.

Прийнявши Закон України № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» 7 грудня 2017 року, що набрав чинності минулого тижня, а саме 6 лютого 2018 року, законодавець пішов ще далі в захисті прав дитини, посиливши відповідальність батьків за невиконання ними обов’язків зі сплати аліментів, значно спростивши процес притягнення до відповідальності винних осіб.

Найбільш принципові зміни стосувалися ст. 157 Сімейного кодексу України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 31, 183 Кодексу про адміністративні правопорушення

Тепер у разі несплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня подання виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби має право:

1) скласти протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення та надіслати його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Своєю чергою, Кодекс про адміністративні правопорушення було доповнено новим видом адміністративного стягнення — суспільно корисні роботи (ст. 31-1), які на відміну від громадських робіт є платними та дають змогу боржникові шляхом їх виконання поступово погашати наявну заборгованість.

2) на вимогу стягувача протягом десяти днів видати довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, що дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Той із батьків, із ким за рішенням суду проживає дитина, найчастіше, із урахуванням судової практики, — це мами, скориставшись указаною довідкою державного виконавця, мають право протягом одного місяця дії цієї довідки самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку.

Ця новела має надзвичайно порадувати мам, головним моментом є обізнаність прикордонників про вказані зміни та брак на кордоні перешкод у застосування вказаних законодавчих змін.

3) винести вмотивовані постанови:

3.1) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за межі України;

3.2) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві керування транспортними засобами, крім випадків, коли таке обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування, необхідне у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника осіб з інвалідністю, необхідне для проходження боржником військової служби, несення служби в АТО, або має місце розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами;

3.3) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю тощо;

3.4) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві полювання.

Якщо заборона батькам у праві користування зброєю чи обмеження права полювання не вбачається надзвичайно дієвою, то обмеження права на виїзд за кордон боржника й обмеження права керування транспортними засобами за спрощеною процедурою лише на підставі постанови державного виконавця повинно здобути достатній вплив на недобросовісних порушників.

Звернемося до судової практики щодо тимчасового обмеження боржників у праві виїзду за межі України, яка траплялася до внесених законодавчих змін.

Так, наприклад, із ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 7 червня 2017 року у справі № 756/7419/17 (знаходиться у відкритому доступі в ЄДРСР) слідує, щоб тимчасово обмежити особу в праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа донедавна необхідно було пройти такі етапи:

- стягувач звертається до державного виконавця з проханням (заявою) про винесення подання щодо тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України з урахуванням заборгованості зі сплати аліментів, яка є;

- підготовлене державним виконавцем подання підлягає погодженню начальником відповідної державної виконавчої служби;

- звернення до суду державного виконавця з вказаним поданням;

- призначення до судового розгляду, під час якого суд з’ясовує доведення державним виконавцем фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов’язань.

Судовому розгляду в районних судах, як відомо, не притаманна особлива оперативність, тому навіть у разі декількох судових засідань (перше засідання — неявка відповідача-боржника) це могло розтягнутися до півроку, а з урахуванням підготовчих дій виконавця — й на рік, протягом якого боржник мав безперешкодну можливість залишити межі України.

Натомість нині єдиним документом, що приймається державним виконавцем, надсилається безпосередньо для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України і не потребує жодних звернень до суду, а отже заощаджує стягувачу від 6 до 12 календарних місяців, є постанова державного виконавця. Вона ж згідно з п. 8 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2004 ?. ? 661-IV (з урахуванням останніх змін та доповнень від 06.02.2018) та п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.94 р. № 3857-XII (з урахуванням останніх змін і доповнень від 06.02.2018) є тимчасовим обмеженням у праві виїзду з України.

Отже, законодавець крок за кроком робить сімейне законодавство більш ефективним, направленим передусім на захист інтересів дітей і осіб, із якими дитина проживає.

Предприниматели могут проверить онлайн, включены ли они в план комплексных проверок

index


Запущен пилотный модуль планирования мероприятий государственного надзора (контроля). С помощью данного инструмента автоматически сформирован проект Плана осуществления комплексных мероприятий государственного надзора (контроля) на 2018 год. Проверить, включен ли конкретный субъект хозяйствования в проект, можно бесплатно и без регистрации на сайте (http://ias.brdo.com.ua/) пилотного модуля.

Судова реформа: головні новації

Юрист назвав основні новели процесуальних кодексів

Правовые известия

Голосування у Верховній Раді 3 жовтня 2017 року за прийняття в другому читанні проекту закону № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» має стати одним із останніх та, очевидно, вирішальним етапом запровадженої в Україні судової реформи.

Найпершими кроками нової влади після Революції Гідності стали заходи щодо реформування судочинства в Україні. Ще 8 квітня 2014 року Верховна Рада прийняла Закон № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», який, як вбачали його розробники, повинен був скасувати залежність суддів від владної вертикалі. Згідно з Перехідними положеннями Закону № 1188-VII із моменту набрання ним чинності всі голови судів, їх заступники та секретарі палат утратили ці посади. Нових голів судів, їх заступників та секретарів палат мають обирати збори суддів відповідного суду. Закон № 1188-VII установив короткий строк перебування на адміністративній посаді — лише один рік (раніше було 5 років), але не більше ніж два строки підряд. Загалом результати застосування Закону № 1188-VII виявилися незадовільними. Протягом 2014 року тільки 2 % суддів (167 осіб) добровільно пішли з посади на пенсію, за результатами перевиборів на адміністративні посади в більшості випадків переобраними головами судів стали «обранці» часів правління Януковича, причому частка переобраних суддів суттєво не відрізняється залежно від регіону — як то у Львові, так і на підконтрольному Україні Донбасі.

Результати першої спроби «швидкої судової реформи» показали, що реальна проблема зі станом судової гілки влади є глибшою, аніж очікувалось. У дійсності виявилось, що за часи незалежності судовий корпус перетворився в певну замкнуту «касту», яка майже не має зв’язку з громадянським суспільством, а з владними інституціями лише час від часу співпрацює, надаючи свою підтримку в принципових для влади питаннях, очікуючи натомість захист та визнання своєї особливості та недоторканості.

Віталій Правдюк

Очевидно, що в таких умовах справжня (реальна) судова реформа була б неможливою без глибинних змін як у статусі суддівської гілки влади, так і в персональному складі та порядку доступу до професії самих суддів. Автори судової реформи прийняли рішення концентрувати всі зміни навколо Верховного Суду України (ВСУ), відновивши його роль реальної найвищої судової інстанції в Україні та повністю оновивши його склад.

Прийнятий у лютому 2015 року Закон України № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» значно розширив повноваження Верховного Суду України, відновивши його право прямого перегляду рішень судів касаційної інстанції, без права вищих спеціалізованих судів Вищого господарського суду (далі — ВГСУ), Вищого адміністративного суду (далі — ВАСУ), Вищого спеціалізованого суду з кримінальних та цивільних справ (далі — ВССУ) допускати чи не допускати заяви до ВСУ. Окрім того, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВСУ, стали обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, а не лише для судів. Законом 192-VIII також запроваджено інститут суддівського досьє, у якому повинна зберігатися інформація як щодо роботи кожного конкретного судді, так і щодо відповідності судді критеріям, які висуває до нього антикорупційне законодавство.

Головним етапом, стрижнем судової реформи став Конституційний Закон № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який Верховна Рада прийняла 2 червня 2016 року. Зміни до Конституції щодо правосуддя фактично перетворили вищі спеціалізовані суди лише в підрозділи (палати) Верховного Суду. Відбувся певний обмін повноваженнями між Президентом та Парламентом: Президент утратив право формувати суди, оскільки це стало винятковою компетенцією Верховної Ради (суди утворюються та ліквідуються окремими законами), натомість Парламент утратив право призначати суддів, оскільки всіх суддів відразу безстроково призначає Президент. На перехідний період Президент зосередив у своїх руках обидві групи повноважень, оскільки право призначати суддів з’явилось у Президента відразу, а до 31 грудня 2017 року Президент продовжує тимчасово виконувати функції з утворення, реорганізації та ліквідації судів. Особливу увагу суспільства викликала також нова норма статті 131 Конституції, яка запровадила монополію адвокатури на представництво в усіх українських судах.

На виконання змін до Конституції в частині правосуддя протягом останнього року було запроваджено низку інших важливих змін:

· Одночасно зі змінами до Конституції в червні 2016 року було проголосовано за нову редакцію Закону «Про судоустрій і статус суддів», що частково позбавило суддів недоторканості, якщо їх затримано під час учинення тяжкого злочину, та було збільшено кількість підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» № 1403-VIII та нової редакції Закону «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII), якими вчинено кроки, спрямовані на відновлення ефективності роботи виконавців та вперше в історії України запроваджено інститут приватних виконавців.

· У грудні 2016 року було прийнято Закон «Про Вищу Раду Правосуддя» № 1798-VIII, що запровадив новий статус ВРП, як єдиного органу з розгляду всіх питань, пов’язаних із призначенням, звільненням суддів та застосуванням до всіх суддів дисциплінарної відповідальності.

· 13 липня 2017 року було прийнято Закон «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII, яким було відновлено зв’язок Конституційного Суду з іншими судами в Україні, оскільки новим інститутом «конституційної скарги» встановлено право переглядати рішення, що набрали чинності, якщо вони ґрунтуються на застосуванні законів, які суперечать Конституції України.

Законопроект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 6232 уже став рекордсменом ще до прийняття. По-перше, це найбільший за обсягом законопроект за весь час існування Верховної Ради. Три кодекси розроблено заново з нуля та викладено в одному документі, що 14 шрифтом із одинарним інтервалом займає 794 сторінки, форматом А4. По-друге, безумовно, вражають темпи, пов’язані з його розробленням та розглядом. Розроблення законопроекту було розпочато після прийняття змін до Конституції і вже через півроку, у березні 2017 року, законопроект було подано Президентом до Парламенту як невідкладний. Через три місяці після цього, 21 червня 2017 року, Верховна Рада прийняла законопроект № 6232 у першому читанні, а розгляд більш ніж двох тисяч поправок було завершено ще за три місяці, і 3 жовтня 2017 року законопроект № 6232 було прийнято в другому читанні.

Прийняття кардинально нового процесуального кодексу «з нуля» не є чимось абсолютно новим: так, у 2004 році приймався новий Цивільний процесуальний кодекс, у 2005 — Кодекс адміністративного судочинства, а в 2012 — Кримінальний процесуальний кодекс. Але ніколи три процесуальних кодекси не приймались одночасно! Згідно з текстом законопроекту № 6232 Закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його пленуму.

Багато з новацій, які запропоновано законопроектом № 6232 справді вражають, оскільки вони є абсолютно новими для всіх країн пострадянського простору.

· З’являються електронні доказиінформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатись, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (зокрема, у мережі Інтернет). Тобто інформація з сайтів Інтернету тепер може бути доказом в суді.

· Обов’язковою стає не лише аудіо-, а й відеофіксація судового процесу, за клопотанням сторони суд забезпечує відеотрансляцію процесу. Таким чином клієнт тепер зможе не виходячи з дому за чашкою кави спостерігати, як захищають його інтереси в суді за кількасот, а то й тисяч кілометрів від нього. Існують сумніви стосовно технічної можливості виконання такого транслювання найближчим часом.

· Електронний суд. Запроваджується надсилання електронних повісток за допомогою e-mail або СМС-повідомлень. З’являється можливість подавати процесуальні документи до суду та ознайомитися з матеріалами справи через Інтернет. Під час відкриття справи суддя в ухвалі зазначає веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію зі справи, що розглядається.

· Упроваджується судова медіація, як окремий закритий процес досягнення згоди між сторонами за участю судді, коли суддя окремо та закрито спілкується з обома сторонами та шукає можливість досягнення між ними згоди.

· Визнається правопорушенням «зловживання процесуальними правами». За подання одночасно кількох позовів чи безпідставне оголошення висновку судді санкцією може стати не лише відмова у прийнятті позову чи задоволення клопотання, а й прямий штраф безпосередньо тієї особи, яка вчинила відповідну дію.

С 2019 года вводится накопительная пенсионная система

Кабмин утвердил план по введению накопительной системы общеобязательного пенсионного страхования

Правовые известия

Правительство запланировало до конца 2018 года разработать и внести в Парламент ряд законопроектов о введении накопительной системы пенсионного страхования.

Внедрение накопительной системы пенсионного страхования предусмотрено пенсионной реформой, которая сегодня, 11 октября, вступила в силу.

Согласно Закону «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно повышения пенсий» перечисление страховых взносов в накопительную систему пенсионного страхования вводится с 1 января 2019 года.

Участниками накопительной системы являются лица, которые по состоянию на 1 января 2019 года подлежат общеобязательному государственному пенсионному страхованию.

Застрахованные лица, которым на 1 января 2019 года осталось менее 10 лет до достижения пенсионного возраста, имеют право принять решение не уплачивать страховые взносы в накопительную систему пенсионного страхования, а лица, достигшие пенсионного возраста, не могут быть плательщиками страховых взносов в накопительный фонд.

Соответствующий план мер по введению накопительной системы общеобязательного государственного пенсионного страхования на 2017 — 2019 годы утвержден на заседании Правительства сегодня, 11 октября.

Зарегистрировать брак можно в центрах предоставления админуслуг

Зарегистрировать брак можно в центрах предоставления админуслуг

17:35 11.10.17
Расширен перечень услуг, предоставляемых ЦПАУ

Правовые известия

Кабмин расширил перечень услуг, которые украинцы смогут получить в центрах предоставления административных услуг.

Теперь в ЦПАУ можно:

- получить водительское удостоверение;

- зарегистрировать транспортное средство;

- зарегистрировать акт гражданского состояния (в том числе — брак);

- получить разрешение на использование труда иностранцев;

- получить услуги социальной сферы.

Данные услуги должны появиться в ЦПАУ всех регионов. Всего Минэкономразвития рекомендует центрам предоставлять 106 админуслуг.

Перечень услуг, предоставляемых ЦПАУ, обновлен распоряжением Кабмина от 11 октября 2017 г.

Для закрытия ФЛП могут ввести «переходный период»

127068Физических лиц-предпринимателей, которые не успели ликвидироваться до увеличения ЕСВ, предлагается освободить от уплаты налога по новым ставкам в первом квартале 2017 года.

Об этом говорится в законопроекте «О внесении изменений к некоторых законов Украины относительно гарантирования прав и законных интересов субъектов малого и среднего предпринимательства» №5633, зарегистрированном в Верховной Раде, передает «Закон и Бизнес».
Законопроектом предлагается ввести трехмесячный переходный период для осуществления регистрационных действий по прекращению предпринимательской деятельности физического лица-предпринимателя (находящихся на общей системе налогообложения, а также лица, осуществляющие независимую
профессиональную деятельность) без уплаты единого социального взноса за этот период. Если такое лицо за это время не получала доходы, она освобождается от уплаты единого социального взноса в размере 704 грн, как это было предусмотрено законодательством до 1 января 2017 года.
Поэтому, предлагается Раздел VIII «Заключительные и переходные положения» Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» дополнить новым пунктом следующего содержания:
«В случае, если плательщик, указанный в пункте 4 (кроме физических лиц — предпринимателей, которые избрали упрощенную систему налогообложения) или 5 части первой статьи 4 этого Закона, подал заявление о проведении государственной регистрации прекращения предпринимательской деятельности физического лица — предпринимателя государственному регистратору юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований до 1 апреля 2017 года и таким

плательщиком не получен доход (прибыль) в течение 1 квартала 2017 года, такой плательщик имеет право самостоятельно определить базу начисления единого взноса за указанный период, но не больше максимальной величины базы начисления единого взноса, установленной этим Законом. При этом сумма единого взноса не может быть меньшей за размер минимального страхового взноса».
Напомним, с 1 января 2017 года вступил в силу Закон Украины от 06.12.2016 №1774 «О внесении изменений к некоторых законодательных актов Украины», который внес изменения в Закон Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование».
Согласно указанных изменений физические лица — предприниматели, которые не будут получать доходов в 2017 году, обязаны уплачивать единый социальный взнос, минимальный размер которого с 1 января 2017 года составляет 704 грн. До 1 января 2017 года физические лица-предприниматели, которые не получали доходы в отчетном месяце, имели право
не уплачивать единый социальный взнос.
Обязательства уплачивать единый социальный взнос независимо от наличия дохода создало неудобства для многих категорий физических лиц. Это привело к тому, что после подписания Президентом изменений в Налоговый кодекс, за неделю в Украине ликвидировано 10 850 ФЛП.

Разрешение на перепланировку жилья отменено

127075Норма о необходимости получения от органа местного самоуправления разрешения на перепланировку жилья отменена. Соответствующее постановление Кабмина вступило в силу с 5 января 2017 года.

КМУ опубликовал текст постановления от 28 декабря 2016 года №1024 «О внесении изменений в Правила пользования помещениями жилых домов и общежитий», передает «Закон и Бизнес».
Согласно документу, выполнение работ по переоборудованию и перепланировке жилого дома и жилого помещения, которые не предусматривают вмешательства в несущие конструкции и/или инженерные системы общего пользования, не нуждаются в получении документов, дающих право на их выполнение.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 28 грудня 2016 р. № 1024
Київ

Про внесення змін до Правил користування
приміщеннями житлових будинків і гуртожитків

Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572 “Про механізм впровадження Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” (ЗП України, 1992 р., № 11, ст. 270; Офіційний вісник України, 2006 р., № 4, ст. 159; 2009 р., № 3, ст. 78), зміни, що додаються.
Прем’єр-міністр України                                                               В. ГРОЙСМАН

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 грудня 2016 р. № 1024

ЗМІНИ,
що вносяться до Правил користування приміщеннями
житлових будинків і гуртожитків

1. У пункті 2 слова “або договором найму (оренди)” замінити словами “, договором найму (оренди) або іншим документом, що підтверджує право власності чи користування”.
2. Абзац четвертий пункту 4 викласти в такій редакції:
“переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 Житлового кодексу Української РСР.”.
3. У першому реченні пункту 5 слова “за погодженням з членами сім’ї” виключити.
4. Пункт 6 викласти в такій редакції:
“6. Власники квартир, житлових приміщень у гуртожитку визначають форму управління багатоквартирним будинком чи гуртожитком відповідно до закону.”.
5. Пункт 8 викласти в такій редакції:
“8. Співвласники житлового будинку, гуртожитку зобов’язані забезпечувати належне утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, поточний і капітальний ремонт, технічне переоснащення спільного майна житлового будинку, гуртожитку пропорційно до частки співвласника на умовах співфінансування.”.
6. Абзац восьмий пункту 10 викласти в такій редакції:
“за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень — за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку;”.
7. У пункті 11 слово “законодавством” замінити словом “законом”.

Малозначимый спор

thumb-300x175Национальная ассоциация адвокатов Украины призывает Верховную Раду отклонить инициативу по установлению малозначительного спора на уровне одного миллиона гривен и предложила определить такой порог в пять минимальных заработных плат.

Об этом говорится в письме Председателя НААУ, САУ Лидии Изовитовой к Председателю Верховной Рады Андрею Парубию, передает издание «Закон и Бизнес».

Речь идет о изменениях предусмотренных законопроектом № 5221 «О внесении изменений в статью 10 Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей». Авторы законопроекта предлагают установить, что для малозначимых споров меньше 1 млн гривен не применяется исключительное право адвокатов на представительство интересов в судах. При этом к малозначимым отнесены любые неимущественные споры. Кроме того, предлагается изъять норму об исключительном праве адвокатов в отношении представительства малолетних или несовершеннолетних лиц и лиц, признанных судом недееспособными.

По поводу этого законопроекта 17 ноября было принято решение Совета адвокатов

Украины, в котором они указали на несоответствие предлагаемых изменений действующему законодательству, экономическим реалиям и на риск сужения прав граждан на защиту. В частности, отнесение каких-либо неимущественных споров к малозначимым «приведет к нарушению прав граждан на эффективную профессиональную юридическую помощь…и нивелирует реализацию предписаний ст. 131-2 Конституции Украины относительно исключительного представительства адвокатами в суде».

САУ также не поддержал установление малозначительного спора в размере 1 млн гривен и взамен предложила установить такой порог на уровне 5 минимальных заработных плат. Предложение о неприменении исключительного представительства адвокатами по делам малолетних, несовершеннолетних и недееспособных (ограниченно дееспособных) САУ также предлагает отклонить.

1 вересня 2015 року набирав чинності Закон про зміну ставок судового збору

      1sudoviy_zbir_250_1_1 вересня 2015 року набирав чинності Закон1, яким суттєво збільшено ставки та внесено інші зміни у порядок сплати судового збору. Вказаний Закон було прийнято на виконання вимог Міжнародного Валютного Фонду в рамках Меморандуму про економічну співпрацю. Передбачається, що запропоновані Законом нововведення дозволять збільшити дохід державного бюджету за рахунок судового збору та розвантажити судову систему.

Нотпалата выступает против расширения компетенции местного самоуправления путем предоставления полномочий по совершению нотариальных действий

Нотпалата выступает против расширения компетенции местного самоуправления путем предоставления полномочий по совершению нотариальных действий

ПРАВОВЫЕ ИЗВЕСТИЯ

Нотариальная палата Украинывысказала свои замечания относительно неприемлемостизаконопроекта № 2717 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно заключения договора аренды (субаренды) земли)».

Напомним, проектом предлагаетсяразрешить председателям сел/поселков удостоверять договоры аренды (субаренды) земельных участков, а средства, уплачиваемые за эти услуги, направлять в соответствующие сельские/поселковые бюджеты.

В письме нотариусов к председателю Комитета ВР по вопросам правовой политики и правосудия отмечается, что предоставление таких полномочий сельським головам не согласуется с их функциями в системе органов местного самоуправления. К тому же, органы местного самоуправления являются субъектами публичного права, а в случае наделения их полномочиями удостоверения договоров аренды они получат рычаги влияния на частные правоотношения. Таким образом, проект содержиткоррупционные риски, и даже может поспособствовать рейдерству, отмечают в Нотпалате. Кроме того, в законопроекте не урегулирован вопрос возмещения ущерба, причиненного неправомерными действиями должностных лиц.

Обращается внимание в письме и на другие законопроекты по расширению компетенции местного самоуправления путем предоставления полномочий по совершению нотариальных действий — например,№ 1041 относительно предоставления возможности гражданам получать нотариальные услуги в органе местного самоуправления, № 1615 о дополнении полномочий по совершению нотариальных действий должностными лицами органов местного самоуправления, № 1481 относительно выморочного наследства.

«Указанная тенденция является неоправданной, — считают нотариусы, — учитывая прежде всего то, что удостоверение сделок является сложной юридической процедурой, которая требует значительного объема специальных юридических знаний».